З історії школи в селі Чернеча Слобода

    У II половині XYII століття в мальовничій частині Придніпровської низовини вздовж пересихаючої річки Очеретянки, що несе свої води в праву притоку Сули – Терн виникає село Чернеча Слобода. Населення жило тут заможно, не від кого не залежало, про що свідчать архівні дані, які збереглися до теперішнього часу.

    На території Чернечої Слободи було зосереджена земська, дві церковно – приходські школи, народне училище. До речі, хто закінчував це училище – звільнялися від призову до війська. В «Памятной книжке Киевского ученого округа» говориться, що школа в Чернечій Слободі заснована в 1843 році, влаштована в громадському будинку, земство дає 470 крб., громада 75крб. У школі на той час навчалося 142 хлопчика і 8 дівчаток. Попечителем був селянин Іван Михайлович Сніжко з 1880 року. Вчителював – Андрій Тимофійович Букшований, в службі з 1. 10. 1871 року. Його зарплатня складала 80 крб. Помічник вчителя – Віра Данилівна Андрієвська (з Полтавського єпархіального жіночого училища). Закону Божого навчав священник Данило Іванович Андрієвський. На початку XX століття із 7217 чернечослобідчан грамотою володіли лише 329 чоловіків і 31 жінка. Книжковий фонд шкільної бібліотеки був настільки мізерним, що у ній налічувалося 69 книг. До 1914 року він збільшився всього на 3 книги.

    Після встановлення в селі радянської влади великого розмаху набула робота по ліквідації безграмотності. По вулицях створювалися десятихатки, де грамоті селян навчали вчителі із семирічки та початкової школи. Працювала хата – читальня (лабораторія), в якій працював  Л.Л.Гусак.

    Навчання проводилося не лише в земському приміщенні, але й у багатьох пристосованих до цього будівлях. Початкові школи мали дивні назви, що походили від місця, де вони розташовувалися. Існувала   Притиківська школа, за назвою вулиці Притиківки, яка діяла в частині           « шинкового дому», аж до кінця XX століття. А у будинку так званого куркуля Нішти , якого розкуркулили, діяла Ніштинська школа. Маршалівська знаходилася в будинку, що був  привезений до Чернечої Слободи для МТС із села Маршали. Існувала   міліцейська школа, що знаходилася в приміщенні колишнього міліцейського пункту,  старої с/р...

    Не оминула Чернечу Слободу і сталінська репресивна машина. Поряд з   «куркулями»  репресіям підлягали   працівники МТС, сільська інтелігенція серед яких були і вчителі. Так вчитель неповної середньої школи Горбатенко Галактіон Микитович 1909 р. н. був арештований 18.04.1938 року і звинувачений за ст.. 54 – 10 ч. 1; 54 – 11 КК УРСР. Завідуючий бібліотекою Отюський Максим Андрійович, 1908 р. н., освіта неповна середня, арештований 27.09.1937 року за антирадянську агітацію. Трійкою при управлінні НКВС по Чернігівській області 25. 10.1937 за ст.. 52 – 2, 54 – 11 КК УРСР ув’язнений на 10 років  у ВТТ. Пономаренко Павло Іванович, 1906 р. н., уродженець Писарівки Сумського району, проживав у с. Чернеча Слобода, українець, освіта середня, вчитель. Був арештований 10.04.1938 року за ст..54 – 10, 54 – 11 КК УРСР. Застосована ВМП. Розстріляний 21.05 1938 року у Чернігові. Під репресії підпав вчитель історії Сухомлин.

    Ці факти є прикладом того, що за часів сталінщини інтелігенція виступала тією силою,  яка мала дещо іншу думку, що йшла врозріз із тогочасною політикою влади.

У 1938   семирічка  реорганізовується в середню школу.  Перший випуск учнів середньої школи відбувся 22 червня 1941 року. Очолював школу Їжкун О. В. На долю цього випуску припало страшне випробування – Велика Вітчизняна війна. Випускників було 33. Майже всі юнаки пішли на фронт, і мало хто повернувся до рідних домівок.

    У нашій школі навчалися діти не лише із  Чернечої Слободи, а й із сусідніх Сніжків, Новостроївки, Буриків, Романчуків, Сороки, Тернівки, Красного, Лебедева,Могильчиного.

    За роки радянської влади в школі відбулася справжня культурна революція. Було повністю ліквідовано неграмотність. Якщо до 1918 року в Чернечій Слободі працювало всього декілька вчителів, то в другій половині XX ст.. іх кількість сягала 50 осіб, а в школі навчалося понад 500 учнів.

Великий вклад в розвиток освіти в нашому краї внесли керівники шкіл:

Рубан В. С.,Багрич Ф. І., Їжкун О. В., Андрійченко В. А., Овсієнко В. С.,Білик Л. І., Білошапка Г.Г.

    У 1987 році в селі було відкрила двері будівля нової середньої школи, що стала окрасою села. Директором на той  час працював  Овсієнко Віталій Семенович.

   З березня 2008 року Чернечослобідську ЗОШ було реорганізовано в НВК, ЗОШ I-III ступенів, дошкільний навчальний заклад, в якому на даний момент працює 23 педагоги і навчається 132 учні.

    Гордістю школи є справжні майстри педагогічної справи, люди з великими щирими серцями, які працювали і працюють в нашій школі. Це   вчитель – методист Овсієнко Л. К., старший вчитель Барабаш Г. М., Г. М., Курса М. М.,  Прядка В. В., Карпенко В.С., Вихтар М. Д., старший військовий керівник Макаренко О. Г..

    На сучасному етапі наш навчальний заклад посідає гідне місце серед освітянської кагорти шкіл. Учні і вчителі НВК є неодноразовими учасниками і призерами   районних, обласних і всеукраїнських олімпіад і конкурсів.

    Неодноразово призові місця займали учні з англійської мови, вчитель Бендриківська Т. С., з зарубіжної літератури – вчитель Прядка В. В., географії – вчитель Білик І. П., економіки – вчитель Білик В. В., трудового навчання – вчитель Конько М. І… Звання зразкового дитячого колективу отримав у 2010 році гурт ложкарів під керівництвом Шубенка П. І..

    Гідне місце не тільки в районі, а й у області займає гурток « Юні екологи та краєзнавці» під керівництвом Білошапки С. С..  Вони являються переможцями таких конкурсів, як «Вчимося заповідати», «Птах року 2011 – синиця блакитна», «Мій рідний край – моя Земля», «За охорону природи України»…

    На базі нашої школи працює гурток « Юні етнографи та краєзнавці» під   керівництвом Тригуб О. О. Учні гуртка стали переможцями районних та лауреатами обласних конкурсів «Моя Україна – Батьківщина», «Велика історія малої Батьківщини», «Слобожанська берегиня»…

    Багато хто із учнів школи закінчили вищі навчальні заклади, стали нашою гордістю. Вони стали гарними вчителями, інженерами , механіками, лікарями… Серед них є відомі художники, вчені, поети, конструктори…

    Випускником школи є Рубач Михайло Аврамович, українсько – радянський історик, доктор історичних наук, професор, лауреат державної премії.

    Відомий в мистецьких колах художник – аквареліст Михайло Васильович Попелюшенко, що нині проживає в Росії, в Магнітогорську є випускник нашої школи.

    Підполковник технічної служби Іван Захарович Лисий, чиє трудове життя тісно пов’язане аерокосмічною промисловістю. За свою віддану працю його було нагороджено бойовими орденами Червоного Прапора та Червоної Зірки, а також орденом Знак Пошани, та медаллю Корольова.

Не забуває порогів рідної школи випускник 1982 року Линник Анатолій Іванович – президент обласної федерації з біатлону, депутат обласної ради.

     Колишній учень нашої школи Мозговий Іван Павлович – завідувач кафедри соціально – гуманітарних дисциплін Державного вищого навчального закладу « Української академії банківської справи Національного банку України», доктор філософських наук, професор.

     Завжди радий допомогти наш випускник,  колишній директор НВК, заступник голови районної ради Білик Л. І..

    На даний момент працюють у школі і її випускники. Це Курсенко Л. І., Бендриківська Т. С., Лошак Л. М., Нестеренко Л. В., Білошапка В. І., Білик В. В.,  Білошапка С. М., Барабаш І. В., Конько М. І., Білошапка О. П.. Очолює наш навчальний заклад   –  Білошапка Г. Г..

    У 1934 році на правому боці села на місці зруйнованої  церкви Різдва Богородиці в процесі реорганізації початкова школа стає семирічкою. До сьогодні біля тієї школи залишилася обшарпана церковна сторожка, що тривалий час слугувала   майстернею. 

   Увесь час існування цієї школи в ній навчалися діти, які проживали на правому березі річки Очеретянки. Тривалий час директором восьмирічної школи був Білошапка Іван Якович, який  викладав там  фізику.  Добру згадку залишили у людській пам’яті і такі вчителі як Макаренко Тетяна Митрофанівна – вчитель математики, початківці – Михайліченко Катерина Іванівна, Білошапка Лідія Юхимівна, вчитель української мови та літератури Шубенко Ніна Григорівна і багато інших. До останніх днів існування школи директором працювала Містюк Надія Іванівна.

Відкрився музей історії школи в с.Чернеча Слобода

    Святкування Дня працівника освіти у Чернечослобідському НВК припало на подію, яка стала нероздільною частиною цього дійства. Рівно 170 років тому у селі Чернеча Слобода було засновано школу. З цієї нагоди учнями, педагогічними працівниками у співпраці з завідуючою Народним музеєм Любов’ю Овсієнко була підготована експозиція з історії школи. На святі були присутні вчителі-пенсіонери, які все своє життя пропрацювали на освітянській ниві. Почесну місію перерізання стрічки виконали вчитель-пенсіонер, директор школи у 1972-2000 роках Віталій Овсієнко та директор школи у 2000-2010 роках, заступник голови районної ради Леонід Білик.